Харківський Металіст протягом шести сезонів незмінно був бронзовим призером першості України, поступово заявляючи про себе, як про реального претендента втрутитись в боротьбу двох грандів українського футболу, якщо не за чемпіонство, то, принаймні, за місце в зоні Ліги Чемпіонів.
Харків’яни поступово закріпились на позиції третьої сили чемпіонату, кожного року намагаючись заявити про себе, як про реальну другу силу, але, здається, цього року Металіст може навіть втратити завойоване протягом останніх сезонів. Вже зараз він посідає четверту сходинку в турнірній таблиці, пропускаючи поперед себе не лише Шахтар та Динамо, а й найзапекліших суперників із Дніпропетровська. І хай Харків переміг Динамо навіть у Києві, але ми раніше вже з’ясували – дивного у цьому немає нічого. За складом харків’яни нині навіть переважають найтитулованішу команду України (докладніше — http://11na11.com/2012/10/dinamo-metalist-3-8/). Та при цьому клуб з першої столиці поступився Дніпру – повністю, по грі.
Навряд чи у кого виникають сумніви, що Динамо на весні зможе додати, Дніпро навіть не збирається збавляти, а отже харків’янам буде надзвичайно складно наздогнати конкурентів у боротьбі за призові місці.
Після поразки від Дніпра Олександр Ярославський, президент клубу, не витримав, хоча завжди був зважений у своїх висловах стосовно виступу команди: «Моя команда діяла неприпустимо академічно: харків’яни, мабуть, вирішили, що можуть обіграти однією ногою, що можна прибирати ноги, уникати силової боротьби, не бігати, не старатися, не викладатися, не слухати тренера, ігнорувати партнерів і вимоги колективної гри …
…Скоро у мене буде зустріч з футболістами, де я їм повідомлю, що якщо вони не прокинуться, то нічого доброго з цього не вийде. Я все зробив для них: і базу, яка одна з кращих в Європі, і стадіон, а вони не грають ….
… Знаєте, мене це не хвилює. Я хочу отримувати результат, а зараз його немає. Точніше є, але негативний. Ми на чотири очки відстаємо від Динамо, на шість від Дніпра, а від Шахтаря навіть страшно подумати….
… Повторюю, якщо мої гравці не схаменуться, то потрібно буде діяти радикально. Вивеземо гравців на окружну, одягнемо в спідниці, наведемо їм макіяж і нехай стоять, а то здається, що багатьом з них футбол протипоказаний»
Третя сила чи тупцювання на місці?
Металіст цілком справедливо називали третьою силою нашого чемпіонату. І навіть те, що він протягом шести років так і не зміг нав’язати реальну боротьбу хоча б за другу позицію, нікого не дивувало. Проте за ці роки харків’яни так і не спромоглися виграти хоча б один трофей. Тож, можливо, це тупцювання на одному місці слід розглянути під іншим кутом.
Давайте спробуємо! І відразу прохання – не варто закидати авторові якісь клубні уподобання. В цьому матеріалі, ми спробуємо лише поглянути на ситуацію критично, як це робили, аналізуючи поразку України від чорногорців. (http://11na11.com/2012/10/alternativniy-poglyad-na-porazku/)
Сезон 2005/2006
Власником команди стає Олександр Ярославський, а Металіст підписує нового головного тренера! Ним стає Мирон Маркевич. Саме з цими особистостями пов’язані всі успіхи харківського футболу української доби.
Вже у першому сезоні вони виводять Металіст на п’яту позначку в чемпіонаті України. Хоча минулу першість команда була одинадцятою. До цього клуб лише двічі був п’ятим – у далекому 1993, а потім у 2002, після чого взагалі вилетів із вищого дивізіону.
В Кубку України харків’яни пройшли до 1/8 фіналу, де поступились київському Динамо.
Тобто, перший сезон при Ярославському та Маркевичі можна вважати цілком успішним. В сезоні 2005/2006 років Металіст придбав чимало гравців. Основні успіхи на трансферному ринку клубом будуть досягнуті в наступні роки, але вже тоді прийшли гравці, з іменами яких асоціювалась команда у найближчі сезони. Зокрема, це юний форвард Шахтаря Руслан Фомін, лівий захисник Северин Ганчаржик, повернувся з Кривбасу воротар Олександр Горяінов, з відти ж прибув Сергій Валяєв, а з Ужгорода — Валентин Слюсар. Були й інші придбання, але ті гравці в команді закріпитись не змогли. Мирон Маркевич зміг реанімувати останніх двох – вже списаних, а колись відносно перспективних. Загальна вартість трансферів у той сезон склала понад 2 млн. євро. (тут та далі – дані http://www.transfermarkt.de).
Сезон 2006/2007
Початок бронзової гегемонії Металіста. Команда вперше виборює третє місце у чемпіонаті та путівку в тоді ще Кубок УЄФА. Хоча Металіст і відстав від Шахтаря всього на два очки у підсумковій таблиці, але реальної боротьби за друге місце не було. При цьому, харків’яни двічі програли шахтарям.
В Кубку України Металіст дійшов до ? фіналу де поступився, як і минулого сезону, Динамо. Востаннє Металіст так далеко заходив у другому турнірі країни 14 років тому — в сезоні 1992/1993 (де також програв динамівцям). Найвище досягнення – фінал 1992 року та поразка в ньому від Чорноморця.
В тому сезоні трансферні витрати команди склали понад 1,5 млн. євро, але дехто з тих гравців й понині в команді, а деякі були лідерами на протязі кількох сезонів. Оскільки на продажі нічого не заробили – то фінансовий результат трансферної кампанії мінусовий.
В тому сезоні в команду прийшли Марко Девіч, Папа Гуйє, Олександр Рикун та Мілан Обрадович.
Сезон 2007/2008
Дебют українського Металіста в єврокубках. Дещо сумний, але цілком перспективний. Харків’яни вилетіли відразу ж у першому матчі, програвши за сумую двох матчів Евертону. Тоді в першій зустрічі у Англії у ворота Металіста було призначено два пенальті та вилучено два гравці, але вдалося втримати натиск – 1:1.
В домашній же зустрічі просто не вистачило досвіду – поразка 2:3. Незважаючи на це, повернення у єврокубки визнано успішним.
Після гри Мирон Маркевич відзначить: «На жаль, не дотягли … Причина одна — у нас не було можливості підсилити гру. Тому що у нас було два вилучення в першому матчі, плюс трохи недоукомплектовані футболістами. Звичайно, з такою командою як Евертон потрібно мати рівноцінні заміни. Ті футболісти, які у нас вийшли на заміну, на жаль, не підсилили нашу гру. А у Евертона вийшли на заміну футболісти, які гру підсилили і зробили результат. Це, може бути, звучить банально, але, на жаль, для того, щоб брати участь в єврокубкових турнірах, потрібно мати два рівноцінні склади. Але я задоволений грою, чесно вам скажу. Нічого поганого не можу сказати на адресу своїх футболістів. Навіть коли вони помилялися, коли нам забивали голи — це футбол. Звичайно, я вітаю Евертон з перемогою, важкою для них. Ну і якщо б нам хоч трохи посміхнулася удача, ми сьогодні могли і виграти. Але це для нас хороша наука на майбутнє. Я сподіваюся, що воно буде для Металіста.»
Тим часом, в чемпіонаті команда знову впевнено посідала третє місце, але від другого цього разу відстала на вісім очок.
Невдало завершився похід за Кубком – поразка в серії пенальті від Чорноморця вже на стадії 1/8 фіналу.
Цього сезону команда купила гравців на 1,350 млн. євро. Заробити на трансферах не вдалося, а тому знову мінусовий фінансовий результат. Зате придбали бразильця Жажу, який вражав своєю технікою, швидкістю та гарматними влучними пострілами.
З інших трансферів варто виділити прихід Едмара – українського бразильця, який став символом команди Маркевича.
Сезон 2008/2009
Черговий чемпіонат Металіст завершив із впевненим відривом від четвертого місця на 10 очок, проте і до другого було 5. Між двома Донецьками Металіст почував себе впевнено, але, напевне, саме після цього сезону про Металіст стали говорить, як про реального претендента, що може незабаром скласти конкуренцію визнаним лідерам.
В Кубку України Металіст доходить до півфіналу, де програє Ворсклі. Яка потім кубок і виграє.
А от Кубок УЄФА став успішним для Харкова. У відбірному етапі команда вибиває турецький Бешикташ, а в груповому посідає перше місце, залишивши за спиною Галатасарай, Олімпіакос, Герту та Бенфіку. В 1\16 фіналу була славна перемога над італійською Сампдорією, а ось в 1/8 на кубковому шляху стало київське Динамо та в цілому виступ Металіста був успішним. В Харкові – справжній футбольний бум! В команду вірять….
В тому сезону клуб витратив на придбання нових гравців найбільше за попередні сезони – понад 6 мільйонів. На трансферах заробити знову не вдалося, а тому фінансові результати традиційно мінусові.
Найдорожче довелося заплатити за аргентинця Майдану, який в команді надовго не затримався – понад 3 млн. євро. Також до Металіста приєднались Вальтер Асеведо, який незабаром також покине Металіст, та Денис Олійник, який у Харкові провів поки що найкращі свої футбольні роки. Прибув до першої столиці й Березовчук — він й понині захищає жовто-сині кольорі. Інші помітного сліду у грі команди не залишили.
Сезон 2009/2010
Черговий сезон в Харкові очікували з нетерпінням. Проте почався він з розчарування – вже у другому етапі Ліги Європи Металіст попрощався з єврокубками. Перемігши у першому хорватську Рієку, харків’яни не змогли подолати спротив австрійського Штурму.
Не вдалося знову нав’язати боротьбу й за друге місце – відставання від Динамо 9 очок.
В Кубку України виліт на стадії 1/8 фіналу і знову від київського Динамо.
Тобто сезон, на який покладалось стільки надій виявився не надто успішним, а скоріше вже звичним.
На трансфери було витрачено понад 1,8 млн. євро, а у графі + нарешті з’явились перші цифри – 300 тис. за продаж Ганчаржика. Серед придбань варто виділили прихід Фініньо, Лисенка, який починав непогано, але згодом остаточно скис, Шелаєва та Пшеничних. Троє з цієї четвірки стали помітними персонами в складі Металіста. Багато сподівань покладалось на Букхарда та Олексія Єрьоменка, але ті їх так і не виправдали.
Сезон 2010/2011
П’ята бронза – у Харкові цим пишаються, проте її виграш стає буденним, звичним. Начебто команда й намагалася зав’язати боротьбу із Динамо за другу позицію, але це було не досить впевненим.
В Кубку виліт на першій стадії від київського Арсеналу….
У Лізі Європи Металіст з труднощами вийшов до групи — кіпрська Омонія полоскотала нерви. Автору матеріалу цей матч запамятався особливо — саме того вечора повертався зі Львова і, чекаючи маршрутку, стояв під стінами харківського супермаркету неподалік від станції метро Пролетарська, а гру дивився на великому екрані літнього кафе. Тоді Металіст, вигравши на виїзді 1:0, вдома несподівано горів 0:2, але варто було мені відлучитись за кавою, як харків’яни рахунок зрівняли.
Металіст посів друге місце в групі з ПСВ, Сампдорією та Дебреценом, але був змушений завершити турнір уже на стадії 1/16 фіналу, програвши ліверкузенському Баєйру вдома у першому матчі 0:4. Тоді ще довго згадували Обрадовічу його передматчеве інтерв’ю:
«Що взагалі можна протиставити «німецькій машині»?
- Таку ігрову дисципліну, яка в нас є. І ще — індивідуальна майстерність, яка у нас вище.
- Ти думаєш, вище?
- Я не думаю, я знаю. У нас такі виконавці, що вони технічно краще, ніж у Леверкузена….»
Трансфери. Феноменально – Металіст заробляє на трансферах того сезону майже 7 млн. євро. І це все завдяки продажу Жажі, Майдани та Асеведо. Не варто думати, що вперше у харків’ян позитивний баланс трансферної кампанії. Навпаки! Він у них найбільший мінусовий за всі сезон – затрати перевищили 15 млн., а всього на придбання нових гравців було витрачено майже 23 млн. євро. Із придбань варто виділити бразильців Хав’єра та Тайсона, аргентинців Кристальдо, Вільягри та Бланко. На 2 млн. потягнув лучанин Шарпар. Прийшли Андрій Воробей та воротар Владімір Дишленкович.
Та, як бачимо, затрати особливих дивідендів не принесли – знову треті, знову виліт із кубків на ранніх стадіях. Згадується реклама прального засоба – навіщо платити більше?
Сезон 2011/2012
Знову бронза. Начебто стабільність, а вона начебто ознаку класу, але в даному випадку доводиться говорити вже про застій.
Відставання від другого місця 16 очок, в Кубку України виліт у 1/8 від Карпат. Лише виступ у Лізі Європи можна вважати успішним – ? фіналу та непорозуміння у зустрічі з португальським Спортингом. Цю команду можна перемагати! Хоча будемо справедливими – всі суперники, що попадались харків’янам на єврокубковій стежині далеко не гранди. В плей-офф — французький Сошо (чи не найсильніша команда, яка випала Металісту до 1/4), у групі – АЗ, Аустрія та Мальмьо. В 1/16 – Ред Булл. В 1/8 – Олімпіакос та валідольна перемога у Греції….
Трансфери. Черговий мінус – витрати склали майже 7,5 млн. євро. 500 тис. вдалося заробити на Олексії Єрьоменку. Серед придбань відзначимо прихід Марлоса, Торсільєрі, Соси та Чако Торреса. Того ж сезону команду залишив Денис Олійник, але точної суми трансферу так ніде й не назвали. Не називає її й http://www.transfermarkt.de.
Сезон 2012/2013
Турнірні надбання поточного сезону нагадувати не буду, а на трансферах зупинюсь. Це перший сезон, кози за даними http://www.transfermarkt.de Металіст заробив – цілий 1 млн. євро. Так, було продано гравців на 5 млн. – саме в таку суму оцінюється перехід Марко Девіча. Серед придбань варто виділити прихід бразильця Вільяна, а також українців Оберемка та Ребенка. І вперше відзначу гравця молодіжного складу Металіста – Барвінка – який наполегливо стукає до основного складу.
Підсумки
Шість бронзових медалей підряд — успіх? В деякій мірі так, але стає сумно – команда, яка дійсно хоче нарешті стати другою, повинна хоча б щось виграти. Та ж Ворскла за цей час стала володарем Кубку, перемагала в турнірі й Таврія.
Металіст же, який прагне бути одним із лідерів українського футболу, але, складається враження, задовольняється лише декларуванням цього. Бо бути третім в Україні – коли Дніпро був у глибокій кризі – не занадто велике досягнення. Тим паче, за ці сезони витрати на трансфери склали кругленьку суму.
- 2006/07 — 1,675 млн. євро
- 2007/08 – 1,350 млн. євро
- 2008/09 – 6,075 млн. євро
- 2009/10 – 1,49 млн. євро
- 2010/11 – 15,95 млн. євро
- 2011/12 – 7,4 млн. євро
- 2012/13 — + 1 млн. євро
Усього: 32 млн. 940 тис. євро!
(Повторюю – оперував лише реальними цифрами, представленими на сайті http://www.transfermarkt.de. Всі інші припущення про вартість Дениса Олійника до уваги не бралися. )
Зараз же команді доведеться докласти чимало зусиль, аби посісти таке звичне, але таке настогидле третє місце. Можливо, дійсно, загадувати бажання треба обережно – бо хто знає, як саме вболівальники Металіста формулювали своє бажання, аби команда нарешті перестала бути бронзовим призером. Напевне, варто було додати – що потрібно ставати вже як мінімум срібним.
Не хочеться нічого поганого говорити й про тренера Мирона Маркевича, бо це дійсно кваліфікований наставник, який стажувався в інших країнах, розумна та мудра людина, але… Мироне Богдановичу – потрібні реальні кроки у перед. Поки що – застій. Чим завершився застій у СРСР всі пам’ятають. Схоже, подібна доля очікує й Металіст…. Принаймні, у цьому сезоні.
P.S. Автор навмисно обійшов тему Карпат та суддівських скандалів. Повторююсь – оперував лише фактами. Тобто, місцем у турнірній таблиці, кількістю очок, результатами у кубкових змаганнях та вартістю гравців.
Микола Білоногов, спеціально для http://11na11.com
