Остров невезения. Чому Карпати втратили очки з Ворсклою?
Вдало стартувавши в чемпіонаті, «Карпати» продовжують демонструвати цікаву, різнопланову гру. Молоді львівські футболісти вже показали, що вони не бояться грати з більш іменитими та досвідченими суперниками, і гра з «Динамо» є тому підтвердженням. Головною ціллю команди є закріплення в першій «шістці», й подальша боротьба за єврокубкові місця. «Ворскла» ж, будучи чи не головним конкурентом в боротьбі за путівку в Лігу Європи, переживає зараз не найкращий період. Поразка від загребської «Локомотиви» стала великою несподіванкою, що за словами Василя Сачка, дуже виснажила команду й морально, й фізично. Поєдинок був однаково важливий для обох команд: з одної сторони «Ворскла» мала можливість своєю грою реабілітуватися перед вболівальниками, і в кінці-кінців, перед собою, а з іншої «Карпати», у світлі втрати шести пунктів на самому початку турніру, мусять наздоганяти лідерів.
В порівнянні з попереднім матчем ворсклян в Лізі Європи, основний склад відрізнявся незначно. У воротах замість Богдана Шуста з’явився Дмитро Непогодов, а в якості центрбека вийшов Андрій Пилявський, замінивши опорного хава Скляра. Таким чином пару центральних захисників склали Андрій Пилявський та Олексій Дитятьєв, а в опорній зоні розташувалися Ткачук з Чеснаковим. Також Василь Сачко вирішив здивувати суперника тактичними змінами в атаці, використавши Кобахідзе не як крайнього вінгера, а як центрального атакуючого півзахисника, а на правий фланг перевів Хльобаса. Через травми не потрапили в заявку екс-карпатівець Олег Голодюк та Сергій Сімінін, якого дуже не вистачало захисній ланці зелено-білих.
Також не потрапив у заявку молодий крайній захисник львів’ян Василь Кравець, а на його позицію перейшов Володимир Костевич. Вакантну позицію лівого вінгера закрив двадцятирічний вихованець дитячо-юнацької спортивної школи «Карпат» Максим Грисьо. До слова, середній вік основного складу «Карпат» склав трохи менше двадцяти чотирьох років, коли їм протистояла досвідчена команда, яка вже другий рік поспіль грає в кваліфікації Ліги Європи.
Більш вдало почали гру львівяни. Ксьонз віддав прекрасну передачу з правого флангу в центр карного майданчика, Бланко-Лещук продовжив передачу на Худоб’яка, але тому не вдалося пробити вдало – завадив захисник.
«Карпати» повністю віддали ініціативу в руки «Ворскли», граючи другим номером. Невпевнені атакуючі дії ворсклян і, на противагу, вдалі оборонні дії їх суперників в сукупності призводили лише до марних спроб створити хоча б якусь небезпеку у воріт Підківки. Одразу впало в очі те, як губився Кобахідзе в центрі. В оточенні одразу декількох гравців «Карпат» грузин не створив жодного загострення, і не моїй пам’яті не віддав жодної націленої передачі на Коломойця. Вінгери Хльобас і Бартулович, у свою чергу, як тільки отримували м’яч, не піднімаючи голову, сліпо віддавали верхову передачу в карний майданчик.
Натомість, львівська команда дуже впевнено діяла на контратаках. Швидкий перехід з оборони в атаку часто призводив до небезпеки. Дуже активно проявив себе молодий Грисьо: спочатку віддав загострюючу передачу на Амбросія Чачуа, який підчатувавши Дитятьєва виходив на чудову позицію для удару, але пробив не зовсім вдало – м’яч промайнув поруч зі стійкою. Трохи пізніше, лівий вінгер «Карпат» отримав розрізну передачу на своєму фланзі й прострілив на Бланко-Лещука. Аргентинець так і не зміг пробити, бо у боротьбі з Пилявським втратив рівновагу і впав. Але арбітр, маючи на те всі підстави, вирішив не ставити пенальті.
В одній із наступних атак «Карпати» зразково продемонстрували приклад того, як швидко треба виходити в контратаку. Без даремних і незрозумілих діагоналей на центрфорварда, в надії на те, що той зачепиться за м’яч в карному майданчику, без зайвої надуманості і химерності. Перехопивши чергову дальню передачу на свою половину поля, один із гравців «Карпат» скинув на Чачуа, той в один дотик перевів головою на вже набравшого швидкість Мірошнічека, а той довго не роздумуючи так само в один дотик віддав зовнішньою стороною стопи на хід Бланко-Лещуку. Густаво на швидкості виграв позицію у Пилявського, й увірвався до підступів до карного майданчика, зробив верхову передачу в центр, на яку результативно відгукнувся Максим Грисьо, за яким не встежив Сапай.
Єдиний небезпечний момент, який вдалося створити «Ворсклі» за перші сорок п’ять хвилин, відбувся так само після діагональної передачі. Створили його два крайні атакуючі півзахисники полтавського клубу Бартулович та Хльобас: перший віддав довгу передачу на протилежний фланг, Дмитро обробив м’яч грудьми, увірвався в карний майданчик і пробив вище воріт. «Карпати» змогли відповісти на це не менш небезпечним пострілом Худоб’яка з тридцятип’ятиметрової відстані – хоч м’яч летів трохи вище поперечки, Непогодов, запобігаючи небезпеки, перевів кулястого на корнер.
Доволі сильно контрастували дві команди на футбольному полі. «Ворскла» виглядала невиразно й незбалансовано – команді не вдавалося зламати щільну оборону «Карпат» при позиційних атаках, і так само не вдавалося створити небезпечну контратаку. Олександру Кобахідзе не вдавалося продемонструвати свої найкращі якості, через те, що леви не давали йому простору для розвитку атаки. Дуже невдало провела першу половину матчу вся захисна ланка «Ворскли»: Дитятьєв невпевнено поводив себе з м’ячем, що ледь не призвело до забитого голу Чачуа, Сапай не встигав за Максимом Грисьом, а в ситуації з забитим голом взагалі не опікував його, а новоспечений ворсклянин Пилявський, що нещодавно невдало з’їздив на заробітки до Росії програв боротьбу Бланко-Лещуку, коли той віддавав гольову передачу, хоча номінально був першим на м’ячі.
В другому таймі атакуюча ланка «Ворскли» знову зазнала змін – Ребенок, що вийшов на заміну замість Бартуловича, розташувався на правому фланзі, а Кобахідзе перейшов на незвичний лівий. Місце під нападником зайняв Зарічнюк, що замінив Хльобаса. Спочатку такий хід був геть незрозумілий, тому що всі звикли бачити Ребенка на лівому фланзі, але з першим дотиком Павла до м’яча все стало на свої місця. Через те, що «Карпати» не давали «Ворсклі» просунитися ближче, ніж до підступів свого карного майданчика, Сачко навмисно розташував лівоного футболіста на правому фланзі, а правогого на протилежному – лівому. Вінгери, як тільки отримували м’яч зміщувалися в центр, даючи вільний простір для підключення крайніх захисників, а самі або наносили удар по воротах, або віддавали дальню верхову передачу, намагаючись таким чином взламати оборону львівської команди. З одного боку, такий хід міг би значно змінити гру, адже за рахунок штучно створеної переваги в атаці, можна було вдало розіграти її, опустивши м’яч на землю. Але полтавчани продовжували вперто гнути свою лінію, що як і в першому таймі, потрібного результату не давало. Тому данні зміни так і не внесли корективи в сформований малюнок гри, а другий тайм точно відображав перший.
На сорок дев’ятій хвилині матчу дуже перспективну контратаку почав Павло Ксьонз. Підхопивши м’яч ще на своїй половині поля, обіграв двох гравців і вивів команду чотири в чотири. Маючи можливість біля карного майданчика віддати на Бланко-Лещука, Ксьонз поскупився і вирішив пробити сам. Удар низом хоч був і не надто сильний, але Непогодов не зміг зафіксувати шкіряного в руках з першої спроби. На щастя полтавських вболівальників, підбігшому на добивання Густаво також не вдалося прокинути м’яч повз Дмитра.
У «Карпат» було ще декілька можливостей поставити крапку в цьому матчі – з далекої відстані пробивав Лещук, й Непогодов знову невпевнено, з другої спроби взяв м’яч в руки. Потім аргентинець знову ж сам створив небезпеку біля воріт Дмитра. В стіночку обігравшись з Грисьом, перекинув захисника, і вже виходячи практично на побачення з голкіпером вирішив зміститися в кут карного майданчика, а вже звідти навісив на голову Мірошніченку. Але останньому Пердута завадив вразити порожні ворота.
Повністю контролюючи гру, леви ледь самі не привезли гол у власні ворота. Довго роздумуючи під час виходу з захисту в атаку, Худоб’як обрізався і кулястий відскочив на фланг до Пердути, Ігор скинув на Чеснакова, а той у падінні пробив поруч з воротами.
В кінцівці поєдинку здавалося, що доля матчу вирішена, і от-от львівська команда подвоїть перевагу. Густаво виводив Амбросія Чачуа на перспективну для удару позицію, але півзахисник не влучив у створ воріт. Потім мав можливість Павло Ксьонз, небезпечно пробиваючи зі штрафного – врятував голкіпер «Ворскли». А пізніше змарнував фантастичну нагоду Володимир Костевич, яку створив йому все той же Густаво Бланко-Лещук. Оточений п’ятьма гравцями, аргентинець на розвороті звільнився від опіки і як рукою поклав м’яч на голову Костевичу. Володимир виграв боротьбу у Пердути, але забити не зміг – спочатку на шляху кулястого зустрілася рука голкіпера «Ворскли», а потім стійка.
«Остров невезения в океане есть, весь покрытый зеленью, абсолютно весь..» – залунали в голові рядки з відомого кінофільму, після одної з небагатьох атак «Ворскли». Пердута, отримавши м’яч з ауту, в мільйонний раз зробив незрячий навіс в карний майданчик, на який намагався відгукнутися Зарічнюк, і йому таки вдалося скинути на Ребенка, але Павло пробив занадто слабо. Новотрясов вибив м’яч головою, завадивши пробити Коломойцю через себе. Але після серії невдалих спроб вибити кулястого подалі від власного карного майданчика, в наслідку рикошету він знову повернувся до Ребенка. Павло наніс ще один постріл ногою, але на заваді стають одразу троє гравців «Карпат». А Коломоєць, стоявши в момент удару в метровому офсайді, підібрав м’яч і результативно пробив поворотам. Лайнсмен не піднімає прапорець, Абдула показує на центр поля.
У львів’ян залишалося ще біля п’ятнадцяти хвилин, для того щоб поновити перевагу й відновити справедливість, але після такого психологічного удару молоді хлопці так і не змогли зібратися й провести хоча б одну справді небезпечну атаку. Навпаки, «Карпати» могли ще й поступитися. Олександр Кобахідзе влучив у поперечку зі стандарту, а його тезка Скляр не зміг влучити у порожні ворота з добивання.
«Карпати» втрачають такі потрібні, заслужені два очки, і залишаються на останньому місці в чемпіонаті. При цьому львівський клуб за ці три тури продемонстрував чи не найцікавішу гру.
Сучасні «Карпати» є уособленням того, яким має бути сучасний український футбол. Адже ставка на молодих українських виконавців, які є в нашій країні, є запорукою майбутнього успіху. Нехай помилялися, нехай не реалізували всі нагоди, але вони їх створювали і до створення цих моментів підходили креативно і творчо, що дає можливість вболівальникам насолодитися тим, що відбувається на полі. Нестандартне мислення талановитих молодих футболістів має перевагою над прагматичністю та зацикленістю над результатом. А цей поєдинок є яскравим тому підтвердженням. Сподіваюсь, що цей матч стане для «Карпат» черговою сходинкою для майбутнього розвитку, а для пана Сачка приводом задуматись..
Фото: Офіційний сайт ФК «Ворскла»
Матеріал: Антон Владиславський
