Влітку 2012 року київське Динамо та Ігор Суркіс нарешті вирішили потратити чималі гроші на підсилення гравцями з іменем, які вже досягли певних цілей у своїй кар’єрі. І щонайголовніше, ці виконавці приїхали до Києва аби дати результат відразу, без адаптації, якої потребували попередні незрозумілі придбання киян, на кшталт Бертольо чи Гільєрме. Проте у літніх трансферів був один великий недолік. Майже всі новоприбулі футболісти у своїй грі більш спрямовані на атаку, один Тайе Тайво був взятий в аренду для того, щоб закрити позицію захисника. І проблеми в захисті, особливо через не високу кваліфікованість виконавців, стали однією з причин провалу київського Динамо у першій частині нинішнього сезону.
На правому фланзі основним гравцем вважався і вважається, принаймні поки що, бразилець Даніло Сілва. Мені відразу було незрозуміло як він закріпився в стартовій одинадцятці такого славетного клубу як Динамо Київ. В плані захисту , то напевно в більшості середняків і аутсайдерів УПЛ можна знайти сильніших футболістів. Його ляпи часто приводили до втрати очок його команди. Якщо ж говорити про атакувальні функції, то звісно тут він краще проявив себе , проте робив це здебільшого в матчах проти тих самих середняків і аутсайдерів прем’єр-ліги. 
Ще одним правим захисником, принаймні формально, є Бетао. Бразилець використовувався тренерами на всіх позиціях оборони, адже він є досить універсальним. І це єдиний плюс у грі цього футболіста. Мінусів ж набагато більше. Це й не займання правильних позицій під час атак суперників, а про те, що замість того аби прийняти м’яч, круглий відбивався від Бетао як від дошки, що не раз і не два приводило до пропущених голів київської команди, я взагалі мовчу.
Щодо центру захисту – тут найчастіше виходили на поле пара Михалик – Хачеріді. 
Перший зараз є блідою тінню себе кількарічної давності, коли вважався чиненайсильнішим центральним беком країни. Але дуже часті травми далися в знаки і зараз Тарас помиляється регулярно, що просто не уможливлює вважати його, як основного гравця команди. 
Хачеріді ж поки що тільки набирається необхідного досвіду, щоб продовжувати прогресувати, адже Євген з кожним роком грає все солідніше. Але є одне «але». Він доволі не стриманий гравець і може в будь-який момент погарячкувати і отримати червону карточку. Але все-таки віриться, що він зможе удосконалитися і тримати себе в руках у найгарячіші моменти гри. Айіла Юссуф – це гравець, якого можна назвати старожилом команди. Але, на жаль, його найкращі моменти в київському періоді кар’єри вже позаду і скоріш за все вже взимку він покине клуб. Як і в ситуації з Михаликом, травми стали на заваді успіхам нігерійця. А от Леандро Алмейда це ще один яскравий приклад помилкової трансферної політики київського суперклубу. Придбаний за часів Валерія Газзаєва в 2009 році, Леандро спочатку провів кілька поєдинків у синьо-білій футболці, а після цього потрапив до глухого запасу, де знаходиться і до тепер. Бразилець явно футболіст не рівня такої команди як Динамо Київ і під час найближчого трансферного періода від нього потрібно позбавитись.
Нігерієць Тайе Тайво переходив до Києва, як гравець, який встиг програти у таких грандах європейського футболу, як Марсель і Мілан, і повинен був закрити проблемну позицію лівого бека, особливо після від’їзду до Англії також не безгрішного Горана Попова. Проте аванси надані йому він не виправдав і лише розчарував своєю грою. А про Бадра Ель-Каддурі, який відмовляється йти в аренду до інших клубів, але отримує свою немалу зарплату, тренуючись з дублем, просто без коментарів.
Отже, після вищенаписаного сформулювався список тих захисників, кому тренерський штаб і керівництво повинні показати на двері: Даніло Сілва, Бетао, Юссуф, Алмейда, Тайво , Ель-Каддурі.
На правому фланзі зайняти місце Сілви і Бетао може Микола Морозюк – вихованець динамівської школи, але зараз виступає за донецький Металург. Не варто забувати й про Сергія Люльку, який грає за чеський Слован на правах оренди. 
На лівий фланг можна б було взяти як вільного агента вже екс-гравця Дніпра Віталія Денісова або гравця збірної України – полтавчанина Євгена Селіна. В центр потрібно брати гравців якомого вищого рівня. Недавно з’являлась інформація про інтерес до Андреса Гранквіста з Дженоа, який, на мою думку, є ідеальним варіантом для Киян. Але потрібно крім нього придбати ще одного надійного досвідченого виконавця саме в центр захисту.
Отже, в Олега Блохіна та Ігоря Суркіса попереду ще багато роботи, адже потрібно позбавитися від баласту та зібрати боєздатний колектив, який буде боротися за найвищі місця у всіх турнірах, в яких братиме участь.
Вова Євдошенко, 11na11.com
