«Пауза в чемпіонаті, викликана міжнародними матчами, повинна піти їм на користь», — так журналісти часто люблять заспокоювати команди, що з різних причин провалили старт сезону. Це час, щоб віддихатися, перепочити або навіть переглянути певні уявлення про свою гру, щоб із новими силами кинутися виправляти ненайвигіднішу ситуацію. Проте навряд чи щось подібне зараз може допомогти «Квінз Парк Рейнджерс» Марка Г’юза.
Тон всьому початку сезону на «Лофтус Роуд» задав нищівний розгром від «Суонсі» у стартовому матчі чемпіонату. «Лебеді» відвантажили господарям п’ять сухих м’ячів, неабияк шокувавши трибуни найменшого стадіону Прем’єр-ліги. Всього два залікові пункти в наступних шести іграх чемпіонату, навіть беручи до уваги надзвичайно складний календар «рейнджерів», зараз виглядають просто жахливим результатом. Тим більше, якщо ми говоримо про команду, яка на нових футболістів впродовж останнього трансферного вікна витратила майже 30 мільйонів фунтів.
Масштабні літні закупки «обручів», спонсоровані новим власником, навели чи не найбільшого галасу на традиційно шумному англійському ринку. «КПР» підписував багато і, як здавалося, без особливого розбору — одних тільки вільних агентів до команди Г’юза приєдналося аж п’ять. Вже тоді подібне манчкінство, зрівнятися з яким могла хіба що трансферна політика Фелікса Маґата, почало викликати серйозні сумніви. Марк Г’юз почав будувати абсолютно нову команду, каменя на камені не залишивши від колективу, який два роки тому вигравав Чемпіоншип.
Та новими ж цеглинками в руках екс-гравця «Манчестер Юнайтед» та «Челсі» по суті стали вже використані та за відсутністю необхідності викинуті кимось брили. Так, за іменами ці придбання були дуже навіть гучними – ветерани Прем’єр Ліги Чжі Сун Парк, Райян Нельсен, Роберт Ґрін та переможці Ліги Чемпіонів Жуліо Сезар та Жозе Босінґва – але, жоден з них по суті, переїжджаючи на «Лофтус Роуд», не робив крок вперед в своїй кар’єрі. Всі вони вже пережили пік форми і навряд чи прогресуватимуть в грі. Тут би на колишні показники вийти!
До того ж, вектор трансферної політики Г’юза явно був спрямований на посилення атакуючої міці «рейнджерів», в той час як і без того не надто надійна оборона якісного підсилення через підписання марсельця М’Біа та того ж Босінґви не отримала. Все це призвело до того, що більш неорганізованої команди на старті чемпіонату, ніж «КПР» знайти було складніше, ніж нарізку голів Еміля Гескі на YouTube.
Не набагато краще зарекомендували себе і нападники «обручів». Маючи в своєму розпорядженні таких прекрасних технарів, як Адель Таарабт та Джуніор Хойлетт, які, подейкують, влітку мали набагато вигідніші пропозиції від «великих» клубів Прем’єр-ліги, Г’юз досі не знайшов з ними спільної мови, посилаючись на їх скверні характери. Інші ж форварди – і Енді Джонсон, і Боббі Замора, і особливо Джібріль Сіссе – поки що лише розчаровують. Француз, який на початку сезону ледь не отримав капітанську пов’язку від наставника «обручів», за перші матчі в чемпіонаті запам’ятався скоріше неймовірним егоїзмом та своєрідною реакцією на успіхи партнерів по нападу.
Це, звісно, аж ніяк не означає, що «КПР» вже зараз можна вважати приреченим. Марк Г’юз давно вже зарекомендував себе достатньо гнучким та розумним менеджером і все, що йому зараз потрібно зробити – це знайти те поєднання футболістів (а вибирати йому є з кого!), яке б дозволило навести порядок в обороні «рейнджерів» і додати чітких обрисів їх атаці. Простіше кажучи – уникнути вже звичних для цьогорічного «КПР» рокіровок та експериментів, награючи стабільну основу. Якраз цього, на превеликий жаль, – завдяки матчам збірних — «обручі» минулих вихідних і уникли. А на горизонті вже блимає черговий грізний суперник у вигляді «Евертона».
