Є така професія – футбольний тренер (частина 2)

Автор Дата 15.03.2011 в 19:26 | Раздел Англия, Интервью, Испания, Италия, Россия, Украина, Чтиво | Мнений 0

Просто фантастично, коли в команду приходить новий тренер і відразу ж починає завойовувати титули. Напевне, це мрія кожного вболівальника – прийде «месія» і все буде чудово. Гравці почнуть швидше бігати і менше втомлюватись. Воротарі і захисники стануть непропускною бетонною стіною, півзахисники не дозволятимуть супернику переходити на свою половину поля, руйнуючи всі тактичні схеми противника, форварди в кожному матчі будуть робити дублі і хет – трики. Проте чудес небуває. Майже небуває…

Тренери переможці

Не знаю хто вам приходить на думку першим, але одним з перших точно має бути Жозе Моуріньо. До нього не можна залишатись байдужим – або любиш, або ненавидиш. Його обожнюють журналісти, за ексцентричні інтерв’ю, уболівальники команди, яку він тренує. Ненавидять сеу Жозе тренери-суперники, які вважають його просто наглою вискочкою. Коли він працював з лондонським «Челсі», то проводив «словесну війну» з тренерами — опонентами. Найвправніші майстри цих «ігор розуму» — Алекс Фергюсон та Арсен Венгер . Їхні передматчеві «баталії» були інколи цікавіші за саму гру, що показували команди. Уболівальник суперників також не в захваті від португальця, адже їм не раз приходилось переживати поразки від команди Моуріньо.

Починав Жозе помічником свого батька Фелікса (легендарного у минулому воротаря збірної Португалії) в португальській «Віторії». А до 16 років він грав в любительській лізі.

У 23 роки Жозе закінчив Португальський Інститут Спорту і поїхав в Шотландію для підвищення тренерської кваліфікації. Там він знайомиться з відомими тренерами, що в результаті допомогло йому в професійному зростанні.

Після повернення з Шотландії він тренує молодіжний склад «Бенфіки», пропрацював у ній 4 сезони. З цього моменту його кар’єра пішла в гору.

З 1994 року на посаду головного тренера «Порту» був призначений Сер Боббі Робсон, з яким Моуріньо познайомився, поки вчився, в Шотландії. Боббі Робсон не забув про Моуріньо і запросив його в «Порту». У «Порту», разом вони пропрацювали 2 сезони, вигравши ряд трофеїв в національному чемпіонаті.

У 1997 році Бобі Робсон був призначений головним тренером «Барселони», де йому знову асистував Моуріньо. У 1997 році тренерський тандем виграв Кубок володарів кубків, Кубок Іспанії та завоював срібні медалі чемпіонату. Після звільнення Робсона в «Барсу» прийшов Луї Ван Галл, який так само взяв в помічники Моуріньо. У сезонах 1998/99 рр. і 1999/2000 рр., «Барселона» виграла обидва чемпіонські титули і Кубок Іспанії.

У 2000 році Жозе Моуріньо був призначений головним тренером «Бенфіки», але через конфлікт з президентом клубу покинув команду через три з половиною місяці. Він протримався на цій посаді всього три з половиною місяці.

Згодом Моуріньо очолив «Лейерію», найбіднішу команду чемпіонату, з якої відразу завоював четверте місце в чемпіонаті. Це зіграло чималу роль у підписанні трирічного контракту з «Порту». За цей час були здобуті перемоги: двічі в чемпіонаті Португалії, Кубку УЄФА, Лізі Чемпіонів (Жозе Моуріньо став наймолодшим головним тренером в історії, який виграв Ліги Чемпіонів), кубку Португалії.

У 2004 році Жозе Моуріньо був офіційно представлений команді і уболівальникам «Челсі». На першій же своїй прес-конференції в «Челсі» він вимовив фразу — «I’m special one (Я ОСОБЛИВИЙ)», зовсім недавно він сказав — «я б ніколи не сказав такого, якщо б до мене ставилися, так як я цього заслуговую». У перший свій сезон в «Челсі» він виграв чемпіонат Англії (вперше для «Челсі», за 50 років), і кубок Англійської ліги (Carling Cup). Провал у півфіналі Ліги Чемпіонів не дозволив йому зробити хет-трик. У сезоні 2005/2006 рр. він повторив успіх минулого сезону, але так і не виграв Лігу Чемпіонів.

З 2009 р. по 2010 р. Моуріньо — головний тренер міланського «Інтера». В перший сезон він став чемпіоном і виграв Суперкубок Італії. Наступного сезону – чемпіонство Італії та Кубок, і найголовніше – Ліга чемпіонів.

Оскільки всі можливі трофеї з «Інтером» здобуті – португальцю потрібні нові виклики. Це забезпечити зміг мадридський «Реал» із значними покращеннями фінансових умов коуча. 31 травня 2010 р. – Моуріньо підписує чотирирічний контракт з мадридцями. За достроковий розрив контракту з «Інтером» босам «Реала» довелося заплатити міланському клубу 8 млн євро.

За 10 турів до фінішу мадридці відстають від «Барселони», яка лідирує, на 5 пунктів. Так що, в чемпіонаті ще не все втрачено. Попереду ще другий матч 1/8 Ліги чемпіонів проти «Ліону» . Перший матч завершився з рахунком 1:1, що не може не радувати. Адже в попередньому розіграші ЛЧ «Реал» не зміг пройти «ОМ» в 1/8 фіналу, програвши у Франції 1:0. 16 березня подивимось чи зможуть мадридці вже під керівництвом «Особливого» здолати непоступливих французів.

Моуріньо такий популярний, що був вже неодноразово увічнений в літературі. Про нього написані такі книги, як «Жозе Моуріньо: Зроблено в Португалії — авторизована біографія», створена у співавторстві самим Моуріньо і Луїсом Лоуренсо, «Моуріньо: анатомія переможця» Патріка Барклая і навіть твір Джоеля Нето «Моуріньо, правдива історія» з інтригуючою підзаголовком «Книга, яку Жозе Моуріньо намагався заборонити». Крім того, популярні в Англії цитатники Моуріньо , в яких зібрана вся мудрість тренера в стислій формі. Це і «Особливий: дотепність і мудрість Жозе Моуріньо», і «Маленька книжечка Жозе Моуріньо», і «І це все Жозе: історія кращого року» Челсі «зсередини», автор Гаррі Гарріс.

Досягнення:

Командні:

«Порту»

Володар Кубка Португалії: 2002/03 рр.

Чемпіон Португалії (2): 2002/2003 рр., 2003/2004 рр.

Володар Кубка УЄФА: 2002/03 рр.

Володар Суперкубку Португалії: 2003 р.

Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2003/04 р.

«Челсі»

Володар Кубка англійської ліги (2): 2004/05 рр., 2006/07 рр.

Володар Суперкубку Англії: 2005 р.

Чемпіон Англії (2): 2004/05 рр., 2005/06 рр.

Володар Кубка Англії з футболу: 2006/07 рр.

«Інтер»

Володар Суперкубку Італії: 2008 р.

Чемпіон Італії (2): 2008/09 рр., 2009/10 рр.

Володар Кубка Італії: 2009/10 рр.

Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2009/10 рр.

Особисті:

Тренер року англійської Прем’єр-ліги: 2005 р., 2006 р.

Футбольний тренер року в Італії: 2009 р., 2010 р.

Золота лава: 2010 р.

Футбольний тренер року ФІФА: 2010 р.

Кращий клубний тренер світу за версією МФФІІС: 2010 р.

Не можу залишити поза увагою ще одну видатну постать. Цей тренер досяг історичних успіхів зі своєю командою. Олег Блохін являється найуспішнішим тренером збірної України на цей час.

Завдяки цьому тренеру ми дізнались, як це – грати на світових футбольних змаганнях. Саме Блохін вивів Україну на Чемпіонат світу 2006 року в Німеччині.

Наша збірна потрапила у другу відбіркову групу разом з Туреччиною (бронзовим призером ЧС 2002), Данією, Грецією (чемпіон Європи 2004), Албанією, Грузією та Казахстаном. До Нового року в активі команди були 3 перемоги і 2 нічиї. За весь відбірний цикл ми програли тільки раз – вдома збірній Туреччини в 11 матчі, коли все вже було вирішено (залишалась остання гра, Україна мала 24 очки, а найближчі переслідувачі турки — 17). Олег Володимирович пообіцяв, що ми вийдемо на ЧМ з першого місця. Тоді його слова ніхто всерйоз не сприймав. Але Блохін сказав – Блохін зробив. Україна першою з усіх європейських збірних кваліфікувалась на Чемпіонат світу.

Гра збірної змусила говорити спеціалістів про українців, як про майбутнє відкриття чемпіонату.

При жеребкуванні ми потрапили до групи Н, де нашими суперниками стали Іспанія, Туніс і Саудівська Аравія. Перший матч проти іспанців завершився розгромом українців 0:4. Але вже в наступній грі проти Саудівської Аравії предстала впевнена в собі команда і впевнено перемогла 4:0.

Третя гра була вирішальною. На 70 хвилині Шевченко з пенальті забив єдиний м’яч в грі і таким чином вивів збірну в 1/8. Там на нас чекали швейцарці. Команди грали від оборони і тому основний і додатковий час завершився нульовою нічиєю. У серії пенальті воротар українців Олександр Шовковський став першим воротарем в історії світових першостей, який не пропустив жодного м `яча у серії післяматчевих пенальті (3:0).

Останнім на турнірі матчем для нас став чвертьфінал проти майбутніх чемпіонів італійців. Україна програла 3:0.

Але Україна стала однією з 8 кращих команд світу! І Величезна заслуга в цьому Блохіна. Він жорсткий тренер, з непростим характером. Але незважаючи ні на що зміг зробити з двох десятків класних гравців – Команду чи навіть сім’ю.

На початку грудня 2007 р. Блохін подав на звільнення з посади тренера збірної. Заява була прийнята на засіданні виконкому Федерації футболу України.

Через кілька днів після звільнення з посади головного тренера збірної України Олег Блохін уклав договір з ФК «Москва». У чемпіонаті Росії 2008 року «Москва» посіла 9-е місце. 26 листопада 2008 договір Блохіна з «Москвою» був розірваний за обопільною згодою сторін.

В сезоні 2009-2010 рр. займав посаду спортивного директора ФК «Чорноморець» (Одеса).

Зараз є багато бажаючих бачити Блохіна на посту тренера збірної. Всі знову хочуть повторення чуда 2006 року. Тим паче, що кваліфікацію на домашньому Євро 2012 нам проходити непотрібно.

Не знаю чи це реально і чи прихід Олега Володимировича спрацює вдруге. Нам залишається тільки чекати.

Досягнення

* Кращий бомбардир збірної СРСР за всю історію: 44 м’ячі.

* Рекордсмен за кількістю матчів за збірну СРСР: 112 матчів.

* Кращий бомбардир в історії чемпіонатів СРСР: 211 забитих м’ячів.

* Рекордсмен за кількістю матчів у чемпіонатах СРСР: 432.

* 7-разовий чемпіон СРСР (1974 р., 1975 р., 1977 р., 1980 р., 1981 р., 1985 р., 1986 р.)

* 5-разовий володар Кубка СРСР (1974 р., 1978 р., 1982 р., 1985 р., 1987 р.).

Володар Кубка кубків 1975 р., 1986 р.

* Володар Суперкубка УЄФА 1975 р.

* Бронзовий призер Олімпіади 1972 р., 1976 р.

* 3-разовий кращий футболіст: СРСР 1973 р., 1974 р., 1975 р.

* 9-разовий кращий футболіст України: 1972 р., 1973 р., 1974 р., 1975 р., 1976 р., 1977 р., 1978 р., 1980 р., 1981 р.

* Кращий футболіст Європи 1975 р.

* Володар Золотого м’яча – 1975 р.

* Кращий бомбардир чемпіонату (5): СРСР 1972 р., 1973 р., 1974 р., 1975 р., 1977 р.

* У списку «33» кращих футболістів СРСР — 15 разів поспіль (13 разів під № 1).

* Очолює символічний «Клуб Григорія Федотова — 319 голів (враховані головна і олімпійська збірні, кубок, чемпіонат та єврокубки), за досягнення в українському (радянському) футболі, на честь його названий символічний Клуб українських бомбардирів — 331 забитий м’яч (з урахуванням зарубіжних чемпіонатів і кубків).

* Виступав за збірні ФІФА, УЄФА та Європи.

* Учасник чемпіонатів світу 1982, 1986 рр..

Нагороди

* Орден УПЦ преподобного Нестора Літописця (2002 р.).

* Орден «За заслуги» ІІІ (1992 р.) та ІІ (2004 р.) ступенів.

* Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2006 р.).

В ряд до попередніх хочу додати ще одного тренера. Про його успіхи чули всі. Адже про «Барселону» говорять в кожному куточку світу. А говорячи про цей супер – клуб ігнорувати його головного тренера неможливо.

Не всі вважають успіх Хосепа Гвардіоли беззаперечним. Йому дорікають тим, що з таким підбором гравців може вигравати будь-хто. Але ж команді все одно потрібна людина, яка буде налаштовувати гравців на матч, яка буде виконувати роль психолога. Я не думаю, що з таким підбором зірок будь-хто впорається. Кожен гравець має свій характер і інколи зовсім не «білий та пухнастий». Щоб керувати такими людьми – потрібен розум, вміння находити спільну мову і доступно пояснювати спірні моменти і ситуації.

Інші вважають Пепа тренером «однієї команди». Вони думають, що з іншим клубом в нього нічого не вийде. Адже в каталонський клуб створив йому «тепличні умови» — відсутність реальних проблем, грай роль коуча і насолоджуйся перемогами.

Я вважаю, що за гарні очі йому б такий клуб як «Барселона» не довірила, а значить, щось він таки вміє. Хосеп приділяє велику увагу спілкуванню з гравцями. Перш за все, він намагається налагодити тісні відносини зі своїми підопічними, підтримує серед футболістів теплу та дружню атмосферу. І жоден з його гравців не має претензій до Гвардіоли (крім Ібрагімовича, якого згодом Пеп перестав бачити в стартовому складі команди).

З 1990 р. по 2001 р. Гвардіола грав на позиціїї півзахисника в «Барсі». У 2001 році він залишив «Барселону» і переїхав до Італії (2001/02 рр. — «Брешія», 2002/03 рр. – «Рома», 2003 р. – «Брешія»). Пізніше грав у Кувейті та Мексиці, де в 2006 році він закінчив грати і обрав кар’єру тренера. Влітку 2007 року Гвардіола очолив дубль «Барселони» (клуб «Барселона Атлетик»), який виступав в одній з груп четвертого іспанського дивізіону (Tercera Divisi?n). У сезоні 2007/08 рр. клуб під його керівництвом виграв турнір у своїй групі і отримав можливість поборотися за вихід до третього іспанського дивізіону (Segunda Divisi?n B). Його успіхи не залишилися непоміченими — наприкінці травня 2008 року Гвардіола змінив на посту головного тренера Барселони Франка Райкаарда.

Він спочатку зайнявся чисткою. З команди пішли Джанлука Замбротта, Ліліан Тюрам, Едмілсон, Деку, Ескерро, Роналдіньо. А натомість прийшли Дані Алвес, Піке, Сейду Кейта, Касерес, Енріке, Олександр Глєб.

Дебют тренера вийшов невдалим – виїзна поразка від «Нумансії» 1:0. В другому турі – нічия з «Расінгом». Зате потім – серія із 22 матчів без поразки. І що головне – по ходу сезону двічі був обіграний найпринциповіший суперник мадридський «Реал» (2:0 і 6:2).

Цей сезон приніс «Барсі» також Кубок Іспанії та перемогу в Лізі чемпіонів (здолали в Римі «МЮ» з рахунком 2:0). А згодом додались Суперкубок Іспанії, Суперкубок Європи та перемога на Клубному чемпіонаті світу. В результаті виходять 6 титулів, виграні «Барселоною» протягом одного календарного року. Це унікальне досягнення зроблено вперше в історії футболу.

Наступного сезону Гвардіола разом з «Барсою» здобули чемпіонство та Суперкубок Іспанії.

На сьогоднішній день «Барселона» за 10 турів до фінішу випереджає «Реал» на 5 пунктів. Якщо каталонці не будуть дозволяти собі розслаблятись, то чергове чемпіонство в них в кишені. І обігравши «Арсенал» вони вийшли до 1/4 фіналу Ліги чемпіонів.

На даний момент «Барса» з Гвардіолою показує феєричний футбол. Незнаю як там буде далі, але Пеп має діючий контракт до 30 червня 2012 року. І поки він очолює каталонський клуб я впевнена ми будемо насолоджуватись цим святом фантастичного футболу.

Досягнення:

«Барселона»

Чемпіонат Іспанії: 6 раз (1990/91 рр., 1991/92 рр., 1992/93 рр., 1993/94 рр., 1997/98 рр., 1998/99 рр.)

Кубок Іспанії: 2 рази (1996/97 рр., 1997/98 рр.)

Суперкубок Іспанії: 4 рази (1992 рр., 1993 рр., 1995 рр., 1997 рр.)

Кубок європейських чемпіонів: 1 раз (1991/92 рр.)

Кубок володарів кубків: 1 раз (1996/97 рр.)

Суперкубок Європи: 2 рази (1993 р., 1997 р.)

Збірна Іспанії

Олімпійський чемпіон 1992 р.

Як тренер:

Чемпіон Іспанії: 2008/09 рр., 2009/10 рр.