шаблоны wordpress макияж домен купить авто wordpress шаблоны
До написання даного посту, писаку Gonga надихнули декілька статей на футбольному порталі 11на11. Прочитавши деякі з них одразу згадались слова мого друга голови КДК ФФУ Стефана Михайловича. Який розповідав про «сопляків» які ще й удару по м’ячу не зробили, а вже подають скарги на відшкодування грошової компенсації їм їхнім клубом. І що потім виростає з наших юних перспективних хлопчаків?
Більшість футбольних мрій у юнаків із ДЮШів це грати за «Динамо». Але що з ними робить «футбольна слава»? А робить вона страшні речі. Цим зовсім юним ще хлопчакам здається, що вони футбольні боги. Їм ввижається що грають вони у англійські Прем’єр – лізі, а не в українській.
А ще так часто вони стають не досяжними до вчорашнього оточення і їхні колишні однокласники можуть тільки мріяти про автограф свого «кумира», який ще вчора сидів на задній парті і списував контрольну у цього ж сьогоднішнього фаната. Що правда є все ж і людяність у лавах цих футбольних «майстрів».
Можливо це наш менталітет? Не даремно ж у на українців є прислів’я: «Не дай Бог з Івана пана».
Але не хочеться осуджувати конкретних персоналій, хоч і дуже можливо це б було потрібно.
Нехай вже це буде на совісті кожного з них, тих про кого ми постійно читаємо у газетах, бачимо на тв. і про кого базікаємо на футбольних порталах.
Що правда постійно ловлю себе на думці, а про кого я розповідатиму своєму сину? Пам’ятаю як мій батько постійно вихваляв мені київське «Динамо», чим і прив’язав мене до даного футбольного клубу. А що скажу я??? Звичайно не списую Шеву мабуть єдиного ким можна пишатись і завдяки кому знають нас у світі. Краще розповідатиму про братів Кличко, при наймі ці хлопці більш доступні фанатам ніж деякі з наших футбольоріві.
Але хотів би сьогодні згадати одного із своїх футбольних кумирів. Нажаль він не українець, а аргентинець, але який.
Мова піде про Баті-гола. Цей хлопець завжди заставляв мене прилипати до ящика коли він дуцяв шкіряного. І коли я грав футбол, намагався завжди бути схожим на нього. Носив довге волосся, боровся за кожен клаптик футбольного поля, ну і пишався своєю правою «пушкою». Єдине ще не вдавалось, так це відростити на бороді мохнатість. Ну не росло ще тоді там. )))
Габріель Омар Батістута народився недалеко від Авельянеди, передмістя Буенос-Айресу. Маленький Батістута з дитинства проявив футбольний талант, який помітили скаути клубу «Ньюеллз Олд Бойз», у молодіжному складі якого Габріель і розпочав своє сходження. У 19 років Батістута дебютує в дорослому складі «Ньюеллз Олд Бойз». Сезон виявляється досить успішним для молодого форварда — 7 м’ячів у 24 матчах. Як наслідок — перехід до сильнішого «Рівер Плейта», одного з грандів аргентинського чемпіонату.
В «Рівері» у юного нападника гра не пішла — всього 4 м’ячі в 21 матчі. Однак інший аргентинський гранд «Бока Хуніорс» запросив Батістуту до своїх лав.
Наступний сезон став кращим у аргентинському відтинку кар’єри Батістути — 13 голів у 30 матчах, це більш ніж 1 забитий м’яч в середньому за 3 гри, що для 21-річного перспективного форварда зовсім непогано. Скаути італійської «Фіорентини» теж так вважали. Перехід до італійської Серії А став для Габріеля переходом на новий рівень.
За 9 років перебування у Флоренції Батістута став справжньою легендою «Фіорентини» та й усього італійського футболу. Саме тут він робить собі ім’я. Незважаючи на турнірне положення команди, Батістута стабільно показує гру найвищого рівня і забиває багато голів. У 1991 році Габріель нарешті отримує запрошення до збірної Аргентини і стає переможцем Кубка Америки.
Клубна кар’єра Батістути.
1988—1989 «Ньюеллз Олд Бойз» зіграв 24 матчі, забив 7 м’ячів.
1989—1990 «Рівер Плейт» зіграв 21 матч, забив 4 м’яча.
1990—1991 «Бока Хуніорс» зіграв 30 матчів, забив 13 м’ячів.
1991—2000 «Фіорентина» зіграв 269 матчів, забив 168 м’ячів.
2000—2003 «Рома» зіграв 63 матчі, забив 30 м’ячів.
2003 «Інтернаціонале» зіграв 12матчів, забив 2 м’яча.
2003—2005 «Аль-Арабі» зіграв 22 матчі, забив 30 м’ячів.
Баті-гол зіграв 441 гру у своїй футбольній кар’єрі і забив 254 гола.
Побив національний рекорд збірної Аргентини зігравши 78 матчів при цьому забивши 56 м’ячів у ворота суперників.
Батістута — учасник трьох Чемпіонатів світу (1994, 1998, 2002), дворазовий переможець Кубка Америки (1991, 1993).
Всього на чемпіонатах світу Габріель Батістута забив 10 м’ячів (з них 4 — з пенальті), зробивши 2 хет-рики, останнє досягнення досі нікому більше не підкорилося.
Ось такий ось кумир мого юнацтва.
А чиєю грою сьогодні захоплюєтесь Ви?
Коментуйте, не соромтесь.
Володимир Гонгалюк, спеціально для 11na11.com
Март 23, 2011 в 12:51
У меня нет своего кумира. А восхищаюсь я игрой мнооогих футболистов(перечислять их нет смысла – места не хватит:)) Но самый любимый из них( как бы это глупо сейчас не звучало) – Аршавин. Именно увидев его игру на Евро08 я и полюбила футбол. Вот как-то так)
Март 23, 2011 в 12:54
Ой, Танюша, круть ))) Мене взагалі захоплюють дівчата, яким подобається футбол. )))
Март 23, 2011 в 12:55
Март 23, 2011 в 14:02
Блііііііііін, мені сьогодні в унівєрі на фізрі дівчина гол забила! Хоча я там і не винен, але мені соромно!
Март 23, 2011 в 14:05
Та дівчата у нас суперові. Я от з Аліною Горобець нещодавно базікав, ото футбольорка. До речі вона визнана кращою футзалісткою світу у 2009 році.
Март 24, 2011 в 01:29
Спасибо за статью. Батистута и моим кумиром был и остался кумиром ещё с ЧМ 98.
Играл не ради денег,был предан Фиалкам.
Март 24, 2011 в 11:09
Колись Батістута був моїм кумиром,в мене навіть десь є футбола з 19 номером за Інтер
А зараз в мене кумир Райан Гиггз ,Поул Сколз